Місце розташування             -  Миколаївська  область

Ґрунти                                    - Лес м‘який

Природна вологість ґрунту  -        12%

Тип каналу                              -  у насипу

Район будівництва зрошувальної системи розташований на півдні Україні в Миколаївській області/

Клімат району помірно-континентальний. Самим холодним місяцем року є січень, а самим теплим –  липень. Середня температура січня – 6 ⁰С, липня + 24 ⁰С.

Абсолютний річний максимум температур повітря : в липні  +39 ⁰ С, в січні  -19 ⁰ С. Кількість опадів за рік коливається від 387 мм до 411 мм. Весна характерна малою кількістю опадів, а їх максимум припадає на літні та осінні місяці.

Дана територія характеризується рівнинним рельєфом, наявністю водорозділів та місцевих понижень.

Рівні залягання ґрунтових вод коливаються від 8 м до 14 м, відповідно менше значення на пониженнях, більше - на водорозділах.

На будівництві будуть використовуватись місцеві будівельні матеріали (монолітний бетон, збірний залізобетон, щебінь, пісок), які доставляються з підприємств будіндустрії, що розташовані в районі будівництва зрошувальної системи, з допомогою автотранспорту.

 Привізні матеріали ( сталеві,чавунні труби,арматура, насоси тощо) доставляються до найближчої станції залізницею.

  Дана зрошувальна система складається з відкритої та закритої зрошувальної мережі.

  Від джерела зрошення, яким є Каховське водосховище. Зрошувальна вода, самоплином каналом К-1 у насипу, довжиною 1900 м, з облицюванням з монолітного бетону подається до ділянки зрошення.

  З відкритого каналу вода з допомогою насосної станції подається в господарчій трубопровід ( L г.т =  2540 м, виконаний з труб, dy = 500 мм,  азбестоцементні), з яких поступає у польові трубопроводи Кр –1-1 ... Кр-1-6 загальною довжиною 6300 м з труб d = 400 мм, (азбестоцементні ).

На польових трубопроводах розташовані гідранти для підключення ДМ та водовипуски тимчасові  зрошувачі.

Дощування здійснюється дощувальними машинами  Дніпро

На зрошувальній мережі влаштовуються такі гідротехнічні споруди :

• насосна станція
• регулюючі колодязі
• гідранти
• водовипуски у тимчасові зрошувачі

Плоoа системи :      Fбрутто =  908     га

                                 Fнетто   =   860   га

 План системи наведений на рис.1

На основі вихідних даних до курсового проекту про конструкцію елементів зрошувальної системи необхідно встановити перелік будівельних процесів та обсяги будівельно-монтажних робіт для кожного з них.

В даному курсовому проекті передбачено будівництво комбінованої зрошувальної системи, яка складається з розподільчого каналу, господарських та польових трубопроводів.

Для підрахунку обсягів робіт необхідно привести схему поперечного перерізу каналу та трубопроводів дотримуючись розмірів, що дано у вихідних даних відповідно варіанту.

Спочатку визначаються об’єми земляних робіт згідно правил обчислення об’ємів геометричних фігур. Розрахунки виконуються для кожного елементу системи. Після розрахунків об’ємів земляних робіт визначаються  обсяги монтажних робіт по укладанню трубопроводів та споруд, а також визначається площа і об’єм облицювання каналів.

В курсовому проекті передбачено будівництво каналів відкритої мережі в насипу та напівнасипу. Схеми поперечних перетинів каналів приведено на рис. 1.1. Відкрита провідна мережа в даному випадку представлена каналом К-1,

який будується  у насипу. 

Рис. 1.1. Схеми поперечних перетинів каналів: а – в насипу; б – в напівнасипу:

Параметри каналу:

глибина каналу Н1 =  м;

висота приканальних дамб Н2 =  м – відповідно за варіантом канал буде .

ширина каналу по дну В1 =  м, 

ширина приканальних дамб В2 =  м,

коефіцієнт закладання укосів m1 = ; m2 = .

Аналізуючи тип поперечного перетину каналу необхідно встановити тип машин, які будуть виконувати будівництво каналу, згідно рекомендацій в [2, 6, 8].

В практиці меліоративного будівництва використовують два методи влаштування каналів в насипу та напівнасипу:

1. Метод загальної подушки (для каналів дрібної мережі з шириною по дну до 2,0 м).

2. Метод окремих дамб.

В нашому випадку будівництво каналу буде вестися методом  тому, що ширина канал по дну  м.

Роботи по влаштуванню лінійно-протяжних споруд (в тому числі каналів) починають із зняття рослинного шару ґрунту зі смуги тимчасового або постійного відводу. Товщина зняття рослинного шару встановлюється згідно норм [12] залежно від типу грунту, але в курсовому проекті приймається 0,2...0,4 м. Ми приймаємо товщину tрш = 0,3 м.

 Рис. 1.2. Схема відсипання каналу в насипу методом загальної подушки:

1. Зняття рослинного шару з основи каналу та резерву.

2. Розробка ґрунту в резерві з відсипанням в подушку каналу.

3. Розробка русла каналу з поверненням ґрунту в резерв.

4. Рекультивація резерву раніше знятим рослинним ґрунтом.

Для підготовки основи під насип каналу здійснюється розпушування його підґрунтя на глибину tрозп = 0,2 м з подальшим ущільненням.

Влаштування якісного насипу (якими є дамби каналів) потребує виконання комплексу технологічних операцій, пов’язаних з додатковою розробкою, переміщенням та ущільненням ґрунту.

Для відсипання каналу у насипу використовують ґрунт з резервів, які відкриваються з однієї або  обох сторін каналу.

Визначаємо параметри каналу

1. Ширина каналу по верху

Вквв = 2*m2*H1+B1, м

2. Ширина каналу по верху з бермами

Bкв = Вквв +2*В2,м

3. Ширина каналу по низу

Вкн = Вкв+2*m1*H2,м

4. Площа ґрунту

Fмг = 1/2 * (Вкв+Вкн)*Н2 - 1/2 * (В1+Вквв)*Н1 + Вкн*hзр

5. Загальний об’єм мінерального ґрунту, необхідний для будівництва каналу (об’єм насипу каналу) який необхідно забрати з резервуару 

На 1 метр довжини 

3

мг, проектний (теоретичний) об’єм дамб каналу з врахуванням заміщення знятого рослинного шару, на 1м довжини, м3   ;

н   -      щільність ґрунту в тілі дамб,  т/м3 ;

пр -     природна щільність ґрунту в резерві,  т/м3 ;

Кв -   коефіцієнт, що враховує втрати ґрунту при переміщенні та укладанні його в насип -   ;

Lк - довжина каналу Lк=  м. 

6. Оскільки глибина резерву не повинна перевищувати 1,5 м з врахуванням товщини знятого рослинного шару то задаємося глибиною hрез=  м і визначаємо ширину резерву, вона не повинна перевищувати 40......50 м з однієї сторони.

7. Площа (об’єм на 1 метр довжини) резерву розраховується за формулою площі трапеції, і одночасно вона вже відома з площі каналу:

3

8. Звідки ширина резерву понизу

=,м

9. Ширина резерву поверху

рез∙4=+∙4=,м

Оскільки Вр= > 50 м, приймаємо  резерви.

10. Ширина зняття рослинного шару ґрунту визначається згідно схеми на рис.1.2. В нашому випадку ширина зняття рослинного шару 

р.н = +3+=,м

11. Площа поперечного перерізу відвалу рослинного ґрунту

Fкр=Fр•kр /  = Врш• tрш •kр /     = •• /  =  м2